- посоловілий
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до посоловіти.2) у знач. прикм. Який став сонним, безтямним (про очі, погляд).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
посоловілий
Смотреть что такое "посоловілий" в других словарях:
посоловілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
посоловілість — лості, ж. Стан за знач. посоловілий … Український тлумачний словник
посоловіло — розм. Присл. до посоловілий 2) … Український тлумачний словник
побаранілий — а, е, розм. Безтямний (про очі, погляд); посоловілий … Український тлумачний словник
